Збереження історичної спадщини Пласту сьогодні набуває особливої актуальності, як і потреба у створенні відповідних архівів та музеїв, що гідно представлятимуть історію та діяльність організації.
- Пластовий музей, Клівленд, Огайо, США
- Музей-архів пластового руху, Львів, Україна
- Національний пластовий музей в Австралії, Аделаїда
Фонди пластових матеріалів в інших установах:
- Harvard Ukrainian Research Institute – Harvard University
- The Ukrainian History and Education Center
- Український національний музей, Чикаго
- Український музей-архів у Клівленді
Першу спробу створення пластового музею здійснили у вересні 1924 року у Львові — музей з архівом був розміщений в окремій кімнаті першої пластової домівки на вулиці Бляхарській, 11. Збірка вважалась втраченою, проте частина її експонатів збереглася і сьогодні перебуває в Центральному державному історичному архіві у Львові (ЦДІАЛ).
Наприкінці 1938 року у Львові відбулася масштабна виставка пластових пам’яток, більшість з яких були тимчасово надані пластунами та підпільними пластовими частинами. Після виставки прапори та інші важливі речі було повернуто власникам. У цей же період Союз Українських Пластунів Емігрантів (СУПЕ) формував власний архів у Празі, який збирав Євген Кульчицький. Після Другої світової війни архів був знищений радянською владою: частину вивезено до Києва або Москви, однак деякі матеріали вдалося врятувати та переправити до США.
У Франції наприкінці 1930-х років активно діяли пластові осередки. Завдяки зусиллям Лесі Петлюри, дочки Симона Петлюри, у паризькому Музеї визвольних змагань було зібрано велику колекцію пластових експонатів. Існує припущення, що ця збірка могла зберегтись до нашого часу.
Новий етап музейної справи в історії Пласту розпочався у 1952 році в Клівленді (США), де Леонід Бачинський заснував перший повноцінний Пластовий музей. Офіційною датою заснування вважається 28 лютого 1952 року. Згодом музей став найбільшим серед усіх подібних ініціатив і діє донині. Паралельно у Нью-Йорку розвинувся значний архів ГПБ, а у Філадельфії є великий архів КПС США. У Канаді збереглися експонати з великої виставки ЮМПЗ 1956 року, більшість з яких перейшла під опіку Цьопи Паліїв (Торонто) в рамках діяльності КПС Канади. Окремий пластовий музей-архів також функціонує в Аделаїді (Австралія).
У 1990-х роках музей Пласту у Львові створив Любомир Довбуш, але згодом він припинив його існування. Тоді ж при Крайовій Пластовій Старшині (КПС) України виникла ідея створення крайового музею, проте ця ініціатива не отримала належного розвитку, обмежившись публікаціями списків нових надходжень у «Віснику». Згодом група «На сліді», яка досліджує історію та музейництво Пласту, зібрала значну кількість копій документів з архіву ЦДІАЛ.
У 2000 році з ініціативи 13 куреня УПЮ імені Олекси Довбуша у Тернополі було засновано новий пластовий музей, однак він також припинив свою діяльність, а його експонати у 2008 році передано до обласного краєзнавчого музею. Остання відома спроба створити музей — проєкт Богдана Мисюги, який обговорювався крайовим пластовим проводом у 2001–2002 роках, але так і не був реалізований.